- пограбований
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до пограбувати. || пограбо́вано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. пограбо́вані, -них, мн. (одн. пограбо́ваний, -ного, ч.; пограбо́вана, -ної, ж.)Люди, яких пограбували. || у знач. ім. пограбо́ване, -ного, с. Те, що пограбували.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.